Вадим Скібіцький: Росія може вести війну ще 2023-й, максимум 2024-й рік
Чи буде Росія міняти цілі та тактику обстрілів, чи може ворог розширити територію наступу та скільки ще Кремль зможе вести війну – в інтерв’ю РБК-Україна розповів заступник начальника ГУР Міноборони України Вадим Скібіцький.
Російська ставка на знищення нашої енергосистеми не спрацювала. Москва звела до мінімуму запаси високоточних ракет, і після цього більшість українців все одно цілодобово мають доступ до світла.
Зрозумівши, що цей план дає збій, Кремль вирішив знову зібрати зусилля, щоби здійснити прорив на фронті. Однак широко анонсований “великий” російський наступ за понад місяць майже не приніс ворогу значних результатів.
Як тепер діятиме Росія, чи може нанести удари на нових напрямках, про рівень загрози з Білорусі та хто допомагає Москві з озброєнням – в інтерв’ю РБК-Україна розповів заступник начальника Головного управління розвідки Вадим Скібіцький.
– Яка в росіян зараз ситуація з високоточними ракетами та чи вдається їм нарощувати виробництво?
– На кінець року вони могли виробляти по 20-30 крилатих ракет “Калібр” та “Х-101” щомісяця. З “Іскандерами” в них значно гірша ситуація. Нам відомо, що росіяни мають намір подвоїти обсяги виробництва усіх цих ракет. Але головна їхня перешкода – це санкції. Саме в цих ракетах велика частка іноземних компонентів. Якщо санкції будуть дотримуватися, якщо за ними буде суворий контроль, то ці плани ворог не зможе втілити.
Тому сьогодні ми й бачимо, що Росія зменшує використання високоточних ракет під час ударів. Водночас збільшується інтервал між нанесенням ударів. Адже спочатку, в жовтні минулого року, росіяни здійснювали масований обстріл раз на тиждень, потім – раз на 10-14 днів, а зараз вони не можуть організувати обстріл частіше ніж двічі на місяць, тому що необхідно мати певні запаси. Їхнє виробництво не дозволяє покривати ту кількість, яку повітряно-космічні сили та військово-морські сили Росії випускали раніше, і відповідно – компенсувати запаси.
Ми звертаємось до міжнародної спільноти, щоби був належний контроль за дотриманням санкцій, перекриття каналів їхнього обходу та застосування заходів проти тих країн, які допомагають Росії в цьому. Це три напрямки, з якими сьогодні необхідно працювати, щоб не допустити нарощування агресором виробництва високоточної зброї.
– Чи є у вас орієнтовні дані про запаси високоточних ракет, які вони найчастіше використовують для обстрілу України?
– У росіян, за нашими підрахунками, залишилося 15% від тих обсягів, що були до початку війни. Мова йде про високоточні “Іскандери”, “Калібри”, Х-101, Х-555, “Кинжали”, а також про ракети Х-22. Проте якщо розглядати окремо по видах, то, наприклад, запаси “Калібрів”, Х-101 та Х-555 складають навіть менше ніж 10%.
На сьогодні росіяни справді намагаються накопичити ракети, щоби вони не просто могли наносити удари по нашій інфраструктурі, а і щоб ця бойова зброя була націлена на військові об’єкти, на угруповання, на пункти управління, на систему логістики.
– Попри те, що вже весна, більшість українців цілодобово зі світлом, а ракети в росіян закінчуються, останній обстріл був все одно спрямований на енергетику. Чи є підстави вважати, що вони надалі переглянуть цілі – у сенсі мішеней – та стратегію ударів і це вже буде не атака на енергетику?
– Давайте візьмемо останні удари безпілотними літальними апаратами в ніч з 17 на 18 березня та в ніч з 21 на 22 березня. Потрапили в бази пально-мастильних матеріалів у Новомосковську, Житомирі і ще були влучання в Яворівському районі. Які основні цілі були? Система логістики наших військ і концентрація нашої техніки, що знаходиться в пунктах дислокації.
